명사 колокольчик

колоко́льчик [껄러꼴칰]

문법 범주

불활동체 남성명사

형태론적 분석

어근	어근접미사
-колоколь- (종)	-чик

격변화

		단수	복수
주격		колоко́льчик	колоко́льчики
생격		колоко́льчика	колоко́льчиков
여격		колоко́льчику	колоко́льчикам
대격	불활동체	колоко́льчик	колоко́льчики
조격		колоко́льчиком	колоко́льчиками
전치격		колоко́льчике	колоко́льчиках

의미

[의미]

1. 작은 종(크지 않은 종 모양의 종)

2. (음악)(복수) 글로켄슈필

3. (식물학) 초롱꽃

[동의어]

1. колоколец, бубенчик

[반의어]

 

[상의어]

1. звонок, колокол

2. инструмент

3. цветок, растение

[하의어]

1. бубенчик, (교회) кандия
2.

3. колокольчик средний

어원

<- 러시아어 колокол(종)

연관된 표현

колокольчик средний :